Р.Ю. Грицько, к.м.н., кафедра інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького
Щороку сотні мільйонів людей на планеті хворіють на ту чи іншу респіраторну патологію.
Одне з провідних місць у структурі гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) посідає грип (35-50%). Останній є однією з наймасовіших вірусних інфекцій людини, що характеризується тенденцією до швидкого епідемічного поширення.
Грип має симптоми, схожі з такими інших ГРВІ, але за своїми на- слідками це захворювання набагато небезпечніше: щорічно воно забирає близько 500 тис. життів, інколи кількість летальних випадків може сягати й мільйона. На жаль, прогнози фахівців невтішні: з роками процес поширення вірусів грипу й інших ГРВІ, ймовірно, прискорюватиметься. ГРВІ є однією з основних причин захворюваності в дитячій популяції і можуть призводити до розвитку життєзагрозливих ускладнень.
У 2009-2010 рр. вірус грипу зумовив до 280 тис. смертей у світі. Вірус грипу A/H1N1 Каліфорнія (свинячий) в Інді ї став причиною 485 смертей у період з 1 січня по 12 лютого 2015 р., ще майже 6 тис. інфікованих осіб одужали. За повідомленням Міністерства охорони здоров’я України, у нашій державі в сезоні 2009-2010 рр. через захворю- вання, зумовлене цим вірусом, загинули 1128 пацієнтів, у тому числі 83 вагітні. З 1 жовтня 2013 р. по 18 травня 2014 р. із симптомами грипу та ГРВІ за медичною допомогою звернулися близько 6 млн громадян; мали місце летальні випадки від ускладнень грипу. За інформацією Центру грипу та ГРВІ ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» та Держсанепідслужби України, з 29 лютого по 6 березня 2016 р. зареєстровано 199 061 випадок грипу та ГРВІ, з них 66,8% – у дітей віком до 17 років. На відміну від 2009 р. наразі маємо зареєстровану вакцину для профілактики каліфорнійського грипу, тож шляхом щеплення можна попередити не тільки епідемію, а й спалах. За статистикою, в Україні від грипу вакцинуються близько 1% громадян, а для формування колективного імунітету необхідно, щоб це зробили понад 90% мешкан- ців. На сьогодні щеплення проти грипу отримали до 150 тис. мешканців країни. За минулий епідсе- зон середній рівень імунізації проти грипу по Укра- їні становив лише 0,5%:
Грип – це гостра висококонтагіозна антропонозна респіраторна інфекція вірусної етіології, що характеризується явищами загальної інтоксикаці ї, симптомами ураження слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і частими ускладненнями, переважно з боку органів дихання. Збудники грипу (А, В, С) належать до родини ортоміксовірусів (Orthomyxoviridae). Віруси грипу типів В і С практично не змінюють свою антигенну структуру, натомість вірус грипу типу А швидко трансформується, створюючи нові підтипи й антигенні варіанти.
Єдиним джерелом вірусу грипу є людина з вираженими або стертими формами захворювання. Механізм передачі інфекції – повітряно-краплинний, а максимальна контагіозність спостерігається в останні години інкубаційного періоду і в перші дні хвороби, коли під час дихання, кашлю чи чхання з крапельками слизу вірус виділяється в навколишнє середовище.
Проникнувши у верхні дихальні шляхи, вірус грипу вражає слизову оболонку, розмножуючись у клітинах циліндричного епітелію. Виникає дистрофія цих клітин, знижується бар’єрна функція слизової оболонки. Потрапляння вірусу та його токсину в кров спричиняє інтоксикацію. Вірус грипу має виражену капіляротоксичну дію, здатний пригнічувати імунітет, руйнує тканинні бар’єри, полегшуючи тим самим ушкодження тканин рези- дентною флорою. Катаральні явища у дихальних шляхах, ураження нервової системи, розлад цир- куляції крові в багатьох органах (головний мозок, легені, серце, наднирники тощо) зумовлюють клі- нічну симптоматику.
Лікування ГРВІ та грипу – складна проблема. Насамперед слід нагадати: терапевтичну тактику має визначати лікар, не варто займатися самоліку- ванням, оскільки це небезпечно. За умови своєчас- них і правильних заходів зазвичай вдається досягти повного одужання.
Сучасні рекомендації з лікування грипу перед- бачають використання етіотропної терапії (про- тивірусні препарати), патогенетичних засобів (жа- рознижувальні, протикашльові, протизапальні препарати, імуномодулятори, муколітики) та загальнозміцнювальної терапії (полівітаміни, адаптогени тощо). Незважаючи на останні досягнення медицини, проблема ефективного контролю захворюваності на ГРВІ дотепер зберігає актуальність. Одне з най- важливіших питань сучасної вірусології – постійні зміни антигенної структури вірусів, що призводить до формування високотоксичних і резистентних до лікування штамів.
Всесвітня організація охорони здоров’я, Центри з контролю і профілактики захворювань (CDC) США та МОЗ України повідомляють, що для лі- кування грипу сьогодні можуть бути застосовані інгібітори нейрамінідази озельтамівір і занамівір. Представники цього класу препаратів, що засто- совуються в терапії грипу типів А і В, є ефектив- ними щодо більшості штамів цих вірусів, включно з пандемічним. Разом із тим останніми роками відзначається суттєвий ріст числа резистентних до озельтамівіру штамів вірусу грипу А/H1N1. Пандемія 2009 року, спричинена вірусом грипу A/ H1N1, а також збільшення кількості стійких штамів зумовлюють необхідність оптимізаці ї лікування як госпіталізованих пацієнтів, так й амбулаторних хворих; актуалізують пошук нових препаратів із широким спектром противірусної активності, а також іншими важливими для лікування ГРВІ терапевтичними властивостями (протизапальними, антигістамінними). !
На особливу увагу клініцистів заслуговує Ергоферон – препарат із потрійним механізмом дії, що об’єднує посилений противірусний, протизапальний та антигістамінний ефекти. Ергоферон має здатність стимулювати інтерферонзалежні біологічні процеси та підсилювати функціональну активність CD4+ рецепторів, що сприяє більш швидкому розпізнаванню вірусів і потенціюванню противірусної дії. Протизапальні й антигістамінні властивості Ергоферону реалізуються завдяки його здатності регулювати гістамінзалежні реакці ї, знижувати проникність судин і пригнічувати вивільнення гістаміну і прозапальних цитокінів (інтерлейкіну – ІЛ – 2), підсилювати вивільнення протизапальних цитокінів (ІЛ‑4, ІЛ‑10), зменшуючи тим самим ви- раженість і тривалість набряку слизових оболонок, бронхоспазму і кашлю.
Ергоферон характеризується хорошим профілем безпеки і терапевтичною ефективністю, тому широко застосовується в клінічній практиці для лікування ГРВІ та грипу. З метою вивчення терапевтичної ефективності препарату Ергоферон у лікуванні ГРВІ і грипу проведено низку рандомізованих досліджень. У багатоцентровому відкритому рандомізованому дослідженні В. В. Рафальського і співавт. (2016) вивчали ефективність та безпеку противірусного препарату Ергоферон у дорослих амбулаторних пацієнтів із сезонним вірусом грипу. Проводилася оцінка показників терапевтичної ефективності Ергоферону й інгібітора нейрамінідази озельтамівіру, який було обрано як препарат порівняння у зв’язку з тим, що він включений в рекомендації Всесвітньої організаці ї охорони здоров’я з лікування грипу. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в The International Journal of Infectious Diseases 2016 року, було доведено, що ці препарати мають зіставний терапевтичний ефект.
Середня тривалість періоду лихоманки в групі пацієнтів, які приймали Ергоферон, становила приблизно 2 дні, що не мало суттєвих відмінностей порівняно з аналогічним показником в учасників групи терапії озельтамівіром. Лікування Ергофероном удвічі зменшило тяжкість симптомів грипу (головний біль, м’язові болі). Середня тривалість симптомів грипу становила близько 2 днів у групі Ергоферону і була зіставна з такою в групі озельтамівіру. Важливо відзначити, що в дослідженні не спостерігалося жодного випадку погіршення захворювання або розвитку ускладнень. Ергоферон та озельтамівір продемонстрували аналогічну ефективність і безпеку в лікуванні дорослих із сезонним вірусом грипу. У дослідженні В. К. Веревщикова і співавт. (2011) методом випадкової вибірки були сформовані дві зіставні за тяжкістю перебігу групи хворих загальною чисельністю в 100 осіб (у кожній г рупі по 50 учас- ників). Усі хворі отримували дезінтоксикаційну та симптоматичну терапію, а пацієнти основної групи додатково приймали Ергоферон за лікувальною схемою з 1-го дня госпіталізації: в 1-шу добу лікування – 8 таблеток (у перші 2 години по 1 таблетці кожні 30 хвилин, потім ще 3 таблетки через рівні проміжки часу), з 2-ї по 5-ту добу – тричі на день. До складу базисної терапії ГРВІ, виходячи із затверджених стандартів лікування, були вклю- чені жарознижувальні препарати (при підвищенні температури тіла >38 °С), вітаміни, відхаркувальні засоби, муколітики, судинозвужувальні краплі в ніс; за необхідності проводилася дезінтоксикаційна терапія і застосовувалися антибактеріальні препарати (за показаннями). Хворі обох груп не отримували інші (крім Ергоферону) п ротивірусні й імуномодулюючі засоби, включно з інтерферонами та індукторами, а також антигістамінні препарати. За результатами дослідження було показано, що лікування Ергофероном у 2 рази швидше зменшує катаральні й інтоксикаційні симптоми ГРВІ та грипу.
В іншому багатоцентровому подвійному сліпому рандомізованному дослідженні (Костінов М.П., 2011) було показано, що в групі пацієнтів, які приймали Ергоферон, нормалізація температури тіла спостерігалася майже в кожного другого пацієнта на 2-гу добу лікування.
Отже, лікування грипу передбачає призначення етіопатогенетичних та симптоматичних засобів з перших годин появи патологічних симптомів. З цією метою може використовуватися Ергоферон, що має потрійний механізм ді ї (посилений противірусний, протизапальний та антигістамінний ефекти), сприяє швидкому усуненню симптомів грипу незалежно від термінів початку терапії.
Резюмуючи сказане, можна зробити висновок, що включення Ергоферону в схеми лікування сезонних ГРВІ і грипу є доцільним. Високий профіль безпеки та ефективність, підтверджені в клінічних дослідженнях, дозволяють рекомендувати Ергоферон для лікування пацієнтів різних вікових груп у період сезонного підйому захворюваності на грип та ГРВІ.
Наші менеджери найближчим часом зв'яжуться з Вами
Наші менеджери найближчим часом зв'яжуться з Вами